Lady in black

Пісня Кена Хенслі, яка звучить українською мовою в альбомі «60/70» гурту «Кам'яний Гість».

Lady in Black

She came to me one morning

One lonely Sunday morning

Her long hair flowing in the midwinter wind

I know not how she found me

For in darkness I was walking

And destruction lay around me

From a fight I could not win

But she wouldn't think of battle that

Reduces men to animals

So easy to begin

And yet impossible to end

For she's the mother of all men

Who counselled me so wisely then

I feared to walk alone again

And asked if she would stay

Oh lady lend your hand outright

And let me rest here at your side

Have faith and trust in peace she said

And filled my heart with life

There's no strength in numbers

Have no such misconception

But when you need me

Be assured I won't be far away

Ahh Ahh Ahh, Ahh Ahh Ahh Ahh

Thus having spoke she turned away

And though I found no words to say

I stood and watched until I saw

Her black cloak disappear

My labour is no easier

But now I know I'm not alone

I'll find new heart

Each time I think upon that windy day

And if one day she comes to you

Drink deeply from her words so wise

Take courage from her as your prize

And say hello from me

Ahh Ahh Ahh, Ahh Ahh Ahh Ahh

 

«Lady in Black» - пісня британської рок-групи Uriah Heep, четвертий трек її другого альбому Salisbury, що вийшов в лютому 1971 року. Автор пісні, клавішник Кен Хенслі, в студії і на концертах сам виконував у пісні партію провідного вокалу.

Історія створення

У короткому коментарі на обкладинці оригінального вінілового релізу, розповідалося про те, що для Кена Хенслі джерелом натхнення став реальний випадок: несподіваний візит до нього дочки сільського вікарія в хвилину, коли він перебував у вкрай пригніченому стані. Результатом цієї зустрічі і - свого роду осяяння - і з'явилася пісня «Леді в чорному»: філософська притча, яка розповідає про те, що зло не можна перемогти силами самого зла.

«Lady in Black», пісня, виконана у формі фолк-балади (і не мала традиційних куплета-приспіву), стала одним з найпопулярніших концертних номерів Uriah Heep, особливим успіхом користуючись в Німеччині та Росії. У Британії та США пісня не випускалася синглом, але вийшла в Німеччині і стала головним хітом 1977 року. Протримавшись на вершині 13 тижнів, вона перешкодила зайняти вищу позицію Полу Маккартні і його хіту «Mull of Kintyre». За це досягнення Uriah Heep отримали тут нагороду «Золотий Лев» (англ. Golden Lion), німецький аналог Grammy і Brit Awards.

Зміст

Леді в Чорному приходить до героя оповідання раннім недільним ранком, «її довге волосся розвівається на зимовому вітрі». Він здогадується, за якими ознаками вона знаходить його: «по слідах руйнування», які помітні всюди навколо, як результат «битви», в якому той «не зміг перемогти» (англ. ... Destruction lay around me from the fight I couldn't win).

Гостя просить його назвати ім'я його ворога, і той відповідає: «Ворог цей - живе в людях жадоба битися і вбивати братів своїх, без думки про любов і бога» (англ. ... The need within some men to fight and kill their brothers without thought of love or god)

Він благає Леді в Чорному дати йому коней, щоб «розтоптати ворогів» (англ. And I begged her give me horses to trample down my enemies), але та відвертає його від думки про «битві, яка зводить людину до звіра; битві, яку так легко почати, і яку неможливо закінчити». (Англ. ... Battle that reduces man to animal, so easy to begin and yet impossible to end).

Отримавши настанови від жінки, яку він іменує тепер «Матір'ю роду людського» (англ. Mother of all men), герой, в жаху перед самотністю, просить її простягнути руку і залишитися, щоб, перебуваючи поруч з нею, він міг би перебувати у світі . Але Леді в Чорному відповідає йому: «Вір мені» (англ. Have faith and trust in me ...), і цими словами серце його «знову наповнює життям» (англ. ... she said and filled my heart with life ...)

«Неможливо перемогти числом, - продовжує вона. - Не тіште себе цією ілюзією. Коли ж я знадоблюся вам, не сумнівайтеся: я завжди буду неподалік». C цими словами вона повертається і йде; він, втративши дар мови, лише проводжає її поглядом. Оповідання завершується словами:

Праця моя не стала легшою, але тепер я знаю, що не самотній. І кожен раз серце моє народжується заново, ледь тільки я згадую про тей вітряний зимовий день ... І якщо трапиться так, що одного разу вона прийде до вас, мудрість слів її випийте до дна. Прийміть в дар від неї мужність і - їй нагадайте про мене.